home-blur
63
19/09/2022

Держсектор масово йде в хмари, а 10% бізнесу призупинили свої проєкти 

Хмарний оператор GigaCloud підбив підсумки першого півріччя 2022 року та розповів як почуває себе ринок хмарних сервісів на фоні війни, що відбувається з українським бізнесом та виділив чотири хмарні тренди 2022 року.  
«Повномасштабне вторгнення росії стало другим переломним моментом в історії українських хмар, — йдеться у заяві GigaCloud. — Перший був у 2014/2015 роках, коли багатьом великим компаніям довелося терміново мігрувати свої сервіси зі Сходу України. Тоді хмара виявилася єдиним способом швидко зробити те, на що раніше йшли місяці та роки. Зараз, коли потрібно швидко мігрувати дані та ІТ-сервіси на безпечну територію ― немає іншого варіанту, як скористатися хмарною інфраструктурою. Найближчим часом бізнес та держава не будуватимуть власні ЦОД, а хмара стане основою ІТ-інфраструктур».
 

Приватна хмара

Перший і найголовніший тренд ― приватна хмара. Це хмарна інфраструктура, побудована та надана у персональне користування одному замовнику. За функціоналом вона ні в чому не поступається власним ЦОД, але звільняє від капітальних інвестицій та обслуговування заліза. За шість місяців 2022 року команда інженерів GigaCloud побудувала приватні хмари для дев’яти великих компаній. Це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.  

Хмара як інструмент стійкості бізнесу

Business Continuity Planning ― це зведення процесів та інструментів, що дозволяють продовжувати діяльність у разі настання форс-мажорних ситуацій. Щодо ІТ-сервісів це означає, що завжди має бути резервний майданчик, на який можна швидко переключитися, щоб продовжити роботу. У хмарах можна зберігати актуальну копію даних, а обчислювальні ресурси миттєво нарощувати за необхідності. З початку року близько 60% клієнтів GigaCloud зробили або перемістили резервні копії своїх проєктів до західних зон доступності хмарного оператора — Львова та Варшави. Завдяки дата-центрам у ЄС та на заході України, а також наявності кількох майданчиків у Києві, фахівці оператора будують хмарні рішення без єдиних точок відмови, а клієнти створюють зарезервовану інфраструктуру, рознесену географічно. З 24 лютого майданчики оператора на заході країни зросли у декілька разів. Сьогодні Львівський майданчик — це понад 70 серверів, у яких працюють 900 віртуальних машин клієнтів та зберігається понад 3,6 ПБ даних. А обсяг оперативної пам'яті, що використовується в інфраструктурі львівського регіону, за час війни зріс майже в 10 разів (з 4 ТБ до 35 ТБ).

Масова міграція держсектора в хмару

До війни частка держсектора у виторгу GigaCloud становила більше 10%, а зараз складає 25%. Фахівці припускають, що цей напрямок стрімко зростатиме найближчими роками. Цьому сприятиме також підписаний Президентом закон «Про хмарні сервіси». Важливу роль у питанні міграції держсектора в хмару зіграла підтримка великої трійки  — Amazon AWS, Microsoft Azure та Google Cloud. На початку війни вони надали українським державним організаціям безкоштовні кредити на розміщення IT-сервісів. Відчувши можливості та переваги роботи у хмарі, сотні державних замовників вже не захочуть повертатися на власні сервери.  

«Замороження» IT-інфраструктури

Дослідження свідчать, що війна уповільнила чи зупинила роботу 86% українських компаній. Хтось зупинив окремі проєкти, хтось змушений був повністю закрити бізнес. З початку війни відтік клієнтів GigaCloud становив 10%. Дебіторська заборгованість клієнтів зросла у 4,2 рази. 3,6% клієнтів не могли заплатити за рахунками. GigaCloud безкоштовно «заморозив» ресурси таких клієнтів та зберігав їх безкоштовно у своїй хмарі протягом шести місяців.  
«Незважаючи на найскладніші перші місяці війни, інфраструктура GigaCloud працює штатно, що дозволяє десяткам мільйонів українців щодня користуватися сервісами та послугами наших клієнтів. Команді довелося працювати в рази більше та швидше, але ми впоралися і продовжуємо створювати хмари для свободи наших клієнтів», — підсумували у хмарному операторі GigaCloud.