home-blur
DSC_2827
06/12/2022
Новини EASE

IT Факап Night by EASE

Надокучливий румун, знищення 25к авто та благодійні лоти: українські бізнесмени поділились своїми факапамии на IT FuckUp Night by EASE

Без факапів немає росту. Та яким би позитивним не були наслідки росту, до невдач не підготуєшся і не заплануєш їх у гугл-календарі. Проте на чиїхсь помилках можна і треба вчитися для того, щоб не робити своїх. Саме на IT FuckUp Night від «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE досвідчені українські бізнесмени діляться своїми факапами, розповідаючи увесь шлях: від невдачі і до перемоги. 

Навіть під час повномасштабної війни українські підприємці, стартапери, бізнесмени знаходять можливість, щоб поділитись своїм досвідом та ще й допомогти українцям.

— Нас лякали обстрілами та тривогами, але гості IT FuckUp Night by EASE вже зібрались в укритті, бо нашу жагу до нових знань ніяка тривога не злякає. Останнього разу цей формат ми проводили у лютому, перед початком повномасштабного вторгнення, і він став наймасштабнішим івентом із всієї серії. Зараз ми знову зібрались разом, щоб послухати про факапи, але вже в нових реаліях. Окрім бізнес цілей вечора наша команда провела благодійний аукціон, на якому було продано 5 лотів та зібрано 73 600 грн. Кошти будуть направлені у Благодійний фонд Владислава Савченка для придбання спальних мішків-ковдр дитячому будинку в місті Запоріжжя. Усім резидентам EASE, усім гостям нашого заходу, нашим спікерам та команді є чим пишатись, — розповіла Любов Мочалова, CEO Асоціації EASE.

Лотами благодійного аукціону стали:

  • твір “Історія Української держави” Романа Піняжка з підписом автора;
  • вино із серії «Вина, які вижили». Пляшка вціліла після потрапляння російської ракети у великий логістичний комплекс під Києвом;
  • плащ з Нью-Йоркського бігового марафону від теле та радіо ведучого Анатолія Анатоліча;
  • картина авторства художниці Соні Морозюк;
  • тубус від артилерійського снаряду, який надав Благодійний Фонд Сергія Притули.

Три спікери поділились своїми надбаннями на шляху подолання факапів, а ми ділимось із вами. 

Дмитро Шимків, ексгенеральний директор «Майкрософт Україна», член наглядової ради Українського фонду стартапів та «Київстар» про продаж ідей та культурні стереотипи

Всі бізнеси, з якими я працював, починались із гаража, а потім вже виростали і ставали «Майкрософт», «Київстар» й «Дарниця». 

Одразу пояснив Дмитро Шимків для того, аби кожен зі стартаперів розумів, що великий бізнес будується з чогось маленького, зробленого на колінках. На кожного чекає шлях навчання на своїх помилках, але краще вчитись на чужих. 

Коли я тільки почав робочий шлях, я працював у Данії в компанії, якій я згодом продав свою. Компанія займалась розробкою програмного забезпечення, пов’язаного з виробництвом автомобілів. Кожен автомобіль робиться під замовлення, навіть якщо ви думаєте, що він стандартний. Так от, у п’ятницю ввечері під час вечірки мені треба зробити невеликий апдейт для «Ауді». Спочатку йде невелика транзакція, потім апдейт стейтмент, роблю коміт і розумію, що я тільки що спаплюжив 25 тисяч авто. 

 

Для розуміння Дмитро додав, що будь-яка помилка коштує повного знищення авто. І вся компанія усі вихідні опрацьовувала свої замовлення і поштучно відновлювала ордери. 

 

Це навчило мене, що якщо ви працюєте з критичними системами, бажано, щоб біля вас сиділи ще одні очі, які бачать, що ви робите, і допомагають зрозуміти ваші помилки. 

 

Другий факап стався з Rocket Science. За словами Дмитра, українські програмісти мають особливість: якщо їм дають задачу, вони повинні зробити її якнайкраще, з рекурсією, ще й так, щоб ніхто не зрозумів. 

 

Після провадження такого коду вам подзвонить підтримка і попросить пофіксити код, який крім цієї людини ніхто не зможе виправити. Тож завжди пам’ятайте: колись ваш код будуть правити й читати інші люди. Краще писати ефективно, зрозуміло, якісно і не забудьте додати коментарі. 

 

Якщо ви працюєте з міжнародним ринком, чи маєте співробітників або партнерів з інших країн — вивчайте їх культуру. Це головний меседж Дмитра Шимківа. 

 

Працюючи з ORACLE ми мали факап з індійцями, бо не знали, що коли ставиш їм закриті питання, вони завжди відповідають «Так». Через це було витрачено багато часу на непорозуміння. Теж саме сталось і з японцями під час роботи для Toyota. Нам надали спеціальний довідник про те, як працювати з японцями. Так от один із представників був вилитий екземпляр із книги, а другий — занадто активний та веселий. Як виявилось, він живе у Японії, але виріс у Бразилії. Саме це і сформувало його поведінку і цінності. Тож ніколи не використовуйте у своїй роботі стереотипи щодо людей. 

 

На своїх прикладах Дмитро поділився цінними порадами, які працюють із будь-яким бізнесом:

 

  • Не захоплюйтесь проєктами, а фіксуйте усе на папері з юридичною цінністю.
  • Не йдіть на компроміси із собою, наймаючи новий персонал. Завжди будьте впевнені у кандидаті на 100%, інакше ви витратите набагато більше часу на пошуки нового працівника.

 

Ігор Бєлов, co-founder Logics7 про спільну роботу хард та софт команд

 

За своє життя я прийшов через серію випробувань та невдач до бізнесу — почав займатися світлодіодним освітленням і познайомився з інженерами-хардверниками: електронниками, конструкторами, світлотехніками, проєктантами. Я зрозумів, що команда таких людей здатна створити дуже крутий продукт. Тим паче, що ми користуємось ними щодня. У нашому випадку створили найкращий в Україні промисловий світлодіодний світильник.

 

Але, за словами Ігоря, зарплата таких спеціалістів дуже відрізнялась від тодішніх айтішників. Поки крутий електронник дуже заробляв до $1000, програмісти на аутсорсі вже мали по $2-5 тисяч на місяць. 

 

Коли я отримав пропозицію увійти в ІТ і створити продукт на стику харду та софту, ми з ко-фаудером Logics7 Дмитром Супонєвим зіткнулися з кількома проблемами: 

  • ми мали дві різні команди, які ніяк не могли поєднати між собою
  • ми не мали чіткої ідеї, що саме ми хочемо створити
  • в нас було різне бачення про побудову бізнесу та зарплати співробітників

Перше, що зробив Ігор  — звернувся до старих контактів та знайшов біль, яку треба було вирішити — створення танкових тренажерів. 

 

Тоді ми взяли цей перший проєкт — створення тренажерів для бронетехніки. У проєкт входило створення кабін екіпажу танка, і софт для навчання управлінню бронетехніки. Ми позиціонували себе як софтверну компанію, тому партнери взяли на себе «залізо». Але так вийшло, що підписавши контракт вся відповідальність була лише на нас. 

 

Коли прийшов час здавати проєкт, виявилось, що готовий софт немає куди впроваджувати, тому Logics7 взяли усе у свої руки. 

 

Проаналізувавши проблематику, ми залучили додатковий ресурс, і почали диверсифікувати постачання, купуючи втричі дорожче аби зменшити строки та знизити ризики, оскільки в електроніці відсутній копійчаний компонент часто блокує роботу. Розставили пріоритети, вибудували послідовність дій. У підсумку нам вдалося вчасно закінчити роботу, за 20 хвилин до приходу комісії з приймання. 

 

Маючи цей досвід Ігор Бєлов озвучив ряд порад, які точно зменшать вірогідність факапу:

  • Не можна ділити команду на хард і софт, команда має працювати злагоджено, разом, від самого початку. Це дасть змогу зробити продукт цілісним. 
  • Зарплати софтвер-інженерів і хардвер-інженерів мають бути сумірними, оскільки скіли низькооплачуваних хардверників обов’язково просідатимуть або в експертизі, або у внутрішній організації процесів. 

 

З початку війни, піднявши старі напрацювання, нам вдалося сформувати такі команди та врахувати допущені в минулому помилки. Зараз ми випускаємо симулятор вогневої підготовки, який являє собою симбіоз харду у вигляді макетів зброї з електронікою, що повністю відповідають реальному за зовнішнім виглядом і масогабаритними характеристиками, а також софту, в якому враховано математику, балістику, погодні умови та різні сценарії ведення бою. Нам вдалося розробити модулі практично всіх видів зброї для тренування в режимі симуляції, що дає змогу сьогодні тренуватися бійцям без витрат боєприпасів, що вкрай необхідно в режимі сьогоднішньої війни, особливо для важких видів зброї.

 

Тарас Потічний, Ex-Bolt, VP of Expansion у Liki24, про податки та регуляторів, які легко знищують бізнес

 

Тарас, як ніхто інших, знає усе про факапи під час виходу на західні ринки, адже цьогоріч Liki24 вийшов на міжнародний ринок. Релевантний досвід дав змогу виявити підводні камені, які потрібно врахувати й до яких слід бути готовим, плануючи релокацію чи експансію та радо ними поділитись.

 

Перше, що я раджу — чітко визначитися, на які країни ви збираєтеся таргетувати свою продукцію чи послуги. Звичайно ж одразу в голову приходить Польща, бо зараз там багато українців. Далі ви подумаєте про країни, які просто подобаються: маленькі, зручні, приємні. Однак тут і криється перша помилка. Обираючи країну зробіть якісний аналіз: конкуренти, потенціал ринку, чи буде цей ринок зрозумілим вашій команді. Обираючи, наприклад, Бразилію, вам щодня доведеться переступати камінь мовного бар’єра, часової зони, соціальних речей, які буде вкрай важко зрозуміти. 

Друге, що рекомендує Тарас Потічний — вивчити законодавство країни та дізнатись, як та ким буде регулюватись бізнес та під які норми регулювання він підпадає. 

 

В нас є історія пов’язана з Румунією. Якось один невдоволений клієнт звернувся до Служби захисту споживачів. Через два дні нам прийшов лист, де компанії дали 3 дні на фізичну появу в офісі служби. Якщо ви не приїжджаєте, надалі це питання вирішуватиме регулятор і може дійти до ускладнених юридичних наслідків. Якщо ваш сервіс збирає чутливу інформацію про користувачів, це накладає великі обов’язки, невиконання яких передбачає сувору відповідальність і величезні штрафи.

Віцепрезидент з експансії Liki24.com порадив не кидати напризволяще усілякі створені мережі для збору інформації та закривати усі тестові сайти, адже з часом вони можуть принести схожі з румунським факапом проблеми. 

 

Наступний крок — команда. Робота без залучення локальної команди завжди призводить до низки проблем.  Юрист, бухгалтер, маркетолог, усе це модна аутсорсити. Але справді локального керівника, який буде вести ваш бізнес, не можна аутсорсити. 

 

Окрім цього, Тарас Потічний, радить досконало вивчити податкову систему, адже просто скидати гроші на картки та платити «ФОПкам» не вийде. 

 

Трудове законодавство в ЄС чітко регламентоване. Доведеться відкрити місцеву компанію, рахунок і зважити на супутні витрати й податки. Обов’язково прорахуйте усіх, занесіть у фінплан, інакше влетите в копійчину. 

Якщо ви все ж таки вагаєтесь, щодо виходу на міжнародні ринки, то Тарас рекомендує питати, цікавитись, шукати різні кейси та вчитись на факапах інших людей.  

Зустрічайте космічний подкаст!
Детальніше
Дрони і всюдиходи- рішення для світового ринку енергетики
Детальніше
EASE провела ІТ Конференцію та Ярмарок вакансій в Чернівцях.
Детальніше