Ринок праці в Україні: фріланс виходить з “тіні”?
За матеріалами Deutsche Welle
В Україні унормували фріланс, коли вільнонайманця залучають до певного виду робіт, як форму трудових відносин. Відповідний законопроєкт ухвалила Верховна Рада. Що зміниться тепер для роботодавців і самих фрілансерів?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – така нова особлива форма трудових відносин з’явиться в Україні. Відповідний законопроєкт №5161 цього тижня ухвалила Верховна Рада. Документ вже направили на підпис президенту. Нововведення в першу направлено на легалізацію фрілансерів. “Це детінізація праці осіб, які виконують роботу на непостійній основі, зокрема фрілансерів, а також підвищення рівня їхньої соціальної захищеності”, – йдеться у пояснювальній записці законопроєкту, ухвалення якого ініціював кабінет міністрів України. За своєю юридичною природою український трудовий договір з нефіксованим робочим часом є аналогом іноземного “zero hours contract”, який широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині та інших країнах.
ІТ-спеціалісти, бухгалтери, юристи, менеджери та консультанти з різних питань, СММщики, графічні дизайнери тощо. Це далеко не повний перелік професій, де стане у нагоді нова форма трудових відносин. Раніше відповідної правової бази на такий вид неповної занятості в Україні не було. Тому працівникам доводиться оформлюватися як ФОП (фізична-особа підприємець), аби роботодавець виплачував їм гроші за виконану роботу, або підписувати з роботодавцем цивільно-правову угоду, яка фактично не захищає робітника від зловживань.
Після того, як законопроєкт підпише президент, роботодавці зможуть підписувати з працівниками ці нові договори. В них повинні бути дотримані вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку. Кількість робочих годин працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість днів – шести на тиждень. При цьому має бути передбачена мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця не менше аніж 32 години. Заробітна плата при цьому виплачується за фактично відпрацьований час чи фактично виконану роботу. Якщо працівник виконував роботу менше ніж 32 годин, йому все одно мають виплатити зарплату не менш як за 32 години робочого часу. При цьому роботодавець самостійно визначає, коли й для якого обсягу робіт слід залучати працівника-фрілансера. Обидві сторони погоджують у трудовому договорі термін робіт і тривалість робочого часу, за який їх необхідно виконати.
Цей договір дозволяє працівникові поєднувати легальну роботу у кількох роботодавців і мати базові соціальні гарантії – забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем зарплати тощо. Також передбачається, що роботодавець не може забороняти працівникові на фрілансі виконувати роботу з іншого трудового договору іншого роботодавця.
Роботодавці готові спробувати нову форму трудових відносин
За прогнозами президента Європейської асоціації програмної інженерії, ІТ-бізнесмена Владислава Савченка, до 10 відсотків українських ІТ-компаній можуть перейти на нові договори з нефіксованим робочим часом, якщо законопроєкт підпише президент і він запрацює. Він пояснює, що нині 80 відсотків ІТ-компаній в Україні у своїх відносинах з робітниками працюють через ФОП, що допомагає оптимізувати податкове навантаження. При цьому компанії все одно беруть на себе сплату податків своїх робітників, що оформлені як ФОП та змушені ще й додатково витрачатися на складне адміністрування цих взаємовідносини зі своїми робітниками. Новий вид договорів з нефіксованим робочим часом значно спростить ці взаємовідносини.
“Це новий формат, за яким можна наймати людей на роботу. Це сприятиме легалізації ІТ-індустрії. Це можна буде застосовувати замість ФОПів, там зрозуміліша структура і легше все це проводити через бухгалтерію”, – коментує Савченко.
Він припускає, що договори з нефіксованим робочим часом допоможуть роботодавцям більш раціонально розподіляти витрати бізнесу, що надзвичайно актуально під час війни в Україні, коли обсяги роботи зменшилися.
“Зараз фіксовані робочі місця це дуже важка складова бізнесу. Нині легше працювати саме з фрілансерами, які працюють з дому, з безпечних місць, увесь час переміщуються”, – каже Савченко.
У законопроєкті передбачено, що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків від загальної кількості трудових договорів, а якщо ФОП з найманими працівниками, то лише один з трудових договорів може бути з нефіксованим робочим часом.
