Чотириденний робочий тиждень в IT. Що про це думають в українському бізнесі
Починаючи з минулого десятиліття набрала масштабів практика чотириденного робочого тижня. Цю систему почали тестувати у багатьох провідних країнах світу: США, Великій Британії, деяких країнах ЄС, Австралії, Японії тощо. Але єдиного варіанту система не набула: кожна країна впроваджувала чотириденний тиждень по-своєму, тож і статистика відрізняється.
Проте загальні результати впровадження чотириденного робочого тижня доволі позитивні. Наприклад, у Британії цього року закінчився піврічний пробний період акції, участь в якому взяли понад 2900 працівників. За даними проєкту 4DayWeek, участь у пілоті взяла 61 компанія, з яких 56 планують продовжити чотириденний тиждень, а 18 з них мають намір залишити цю зміну на постійній основі. 71% працівників відзначили зменшення рівня вигорання, ще 39% – зниження стресу, а також 62% покращили баланс між роботою та особистим життям. Схожа статистика спостерігається в інших країнах.
Виникає логічне питання: чи можливо це в Україні? Хоча відомо, що в багатьох розвинених країнах тема чотирьох робочих днів показала себе добре, з Україною все виглядає по-іншому. Європейська Асоціація програмної інженерії провела опитування серед своїх резидентів. Ось їхні висновки з цього приводу.
Чи допоможе ШІ?
CEO та Co-founder аутсорс-компанії LNOKS Назар Мишолівський чув про практику чотирьох робочих днів безпосередньо від компаній-партнерів з Британії та США. Через невизначеність з підходом до використання чотириденного тижня результати дуже відрізняються.
Назар зазначає, що на збереження робочого часу можна поглянути з боку ШІ. Якщо вдається зберегти час завдяки йому, то цією можливістю варто користуватися. Однак штучний інтелект на теперішній стадії свого розвитку має багато вад та не є надійним для деяких задач. Питання його налаштувань та використання для праці залишається відкритим. Його використання може посприяти скороченню робочого часу в тому разі, якщо детально розписати всі задачі, які ШІ буде виконувати швидше та якісніше, чим і збереже вісім годин на тиждень.
Наступний фактор, що безпосередньо перешкоджає впровадженню — війна. Це стосується не лише подолання кризи, а й труднощів зміни графіка для працівників. Крім того, під питанням залишаються клієнти та виконання замовлень. Втрата 8 годин роботи на тиждень — це втрата 32 годин на місяць. Невідомо, як це вплине на продуктивність, тому це великий ризик для компанії.
Покращення стану працівників Назар також вважає спірним рішенням. Додатковий день для відпочинку може піти як на користь, так і навпаки. Ключовий фактор — це вміння працівників ефективно відпочивати, а така навичка є не у всіх. Тому пріоритет слід ставити на рівномірний розподіл робочого часу.
Єлизавета Куделя, очільниця контент-маркетингу компанії Elit-Web, теж висловила невпевненість в надійності штучного інтелекту. З її слів, використання машин для спрощення рутинних задач показало неякісні результати. Навіть у найпростіших видах роботи доводиться все перевіряти та виправляти вручну. Крім того, якби ШІ міг зберегти робочий час, його слід використати на масштабування та розвиток, але не на додатковий вихідний.
Також слід подумати, що українські фахівці менше зацікавлені в зайвому дні відпочинку. Звільнений час працівники можуть присвятити додатковому проєкту на фрилансі, що зашкодить ефективності в інші робочі дні. Або ж фахівця переманять інші компанії, що запропонують більшу завантаженість та оплату.
Зробити більше замість відпочинку
Вікторія Чучіна, CEO компанії Digital Data Consulting, зазначила, що скорочення робочого часу — не головна перевага ШІ. Компанія активно користується інструментами на базі штучного інтелекту, але збережений час витрачають не на відпочинок, а щоб зробити більше. Загалом, компанія жорстко не прив’язує працівників до робочого часу, орієнтуючись на результат.
Що стосується балансу між особистим життям та роботою, Вікторія вважає, що ця система зараз теж працює для українців по-іншому. Нині баланс між роботою та особистим життям не є пріоритетом, для деяких працівників робота навпаки є захисним механізмом. Крім того, справа стосується менталітету. Питання “як працювати менше” не так цікавить українців, як питання “як працювати ефективніше”. Через це експеримент з чотириденним тижнем потребує індивідуального підходу, для якого немає часу та ресурсів.
На питання про дієвість чотириденного робочого тижня Максим Коляда, Co-Founder та CTO компанії PLATMA, надав найбільш вдалі кейси такого графіка. Наприклад, Microsoft Japan у 2019 році провели такий експеримент, внаслідок чого продуктивність зросла на 40%. Проте він зазначив, що ця практика не є універсальною для всіх секторів і країн. Тим паче зараз вона не актуальна для України. Проводити подібні експерименти можна після війни та стабілізації ринку, але навіть тоді можуть бути перешкоди. Ними можуть стати опір з боку працівників, падіння ефективності роботи, фінансові проблеми, погіршення якості роботи, брак часу та багато інших. Весь цей проєкт потребує ретельної підготовки та оцінки ризиків.
Проте є ряд беззаперечних переваг. Для компанії це:
– Підвищення продуктивності: Можливість відновлення та збереження енергії працівників може позитивно позначитися на їхній продуктивності. Кращий фокус і концентрація можуть призвести до ефективнішої роботи.
– Зниження витрат на електроенергію та обслуговування: Зменшення кількості робочих днів може призвести до зменшення витрат на електроенергію, охолодження та інші послуги, пов’язані з експлуатацією офісу.
– Збільшення задоволення та збереження талантів: Гнучкий графік роботи може бути конкурентною перевагою при найманні та утриманні висококваліфікованих працівників. Задоволені працівники більше схильні залишатися в компанії.
– Покращення репутації компанії: Компанії, які враховують потреби працівників та працюють над покращенням їхнього балансу між роботою та особистим життям, можуть мати позитивний вплив на свою репутацію, що важливо в епоху соціального медіа.
– Підвищення мотивації та залучення: Гнучкий графік може стати джерелом мотивації та залучення працівників. Збалансоване життя і робота можуть позитивно впливати на загальний стан здоров’я та настрій.
Для працівників можна передбачити такі плюси:
– Більший баланс між роботою та життям: Зменшення робочих днів надає працівникам можливість більше часу проводити з родиною, друзями або на самовдосконалення.
– Зменшення стресу: Перерва у робочому графіку може допомогти працівникам зменшити стрес і покращити їхнє психічне здоров’я.
– Підвищення продуктивності: Частіше наданий відпочинок може призвести до більшої ефективності під час робочих годин.
Покращення фізичного здоров’я: Додатковий вільний час може дозволити працівникам більше займатися фізичною активністю та зберігати здоровий спосіб життя.
– Збереження мотивації та залучення: Задоволені працівники, які мають гнучкий графік, більше схильні до позитивного ставлення до своєї роботи та залученість до компанії.
Проте переваги будуть лише за умови підготовки до втілення цього кейсу та розрахунку всіх можливих сценаріїв.
Висновки. Після кризи
Чотириденний робочий тиждень — це дієва практика для розвинених країн, проте для України ця думка зараз провальна. На заваді стає не тільки війна та спричинена нею економічна нестабільність, а і рівень підготовки самих українців до такого рішення. Хоча експерименти з таким графіком давали позитивні результати, умови сьогодення не дають можливості для дослідів. Перші спроби можуть відбутися після кризи, коли будь-який ризик перестане бути критичним.
